Собака в Німеччині – що потрібно знати майбутнім і теперішнім господарям

Німеччина входить до десятки догфрендлі-країн: це означає, що тут максимально дружелюбно ставляться до собак. За статистикою, у кожного четвертого німця вдома живе пес – породистий або взятий із притулку. Але утримання тварин регулюється законами і правилами, які кожна земля ФРН встановлює самостійно. З ними варто ознайомитися заздалегідь, щоб штраф за порушення правил не став несподіванкою.

Де взяти собаку

Вибір собаки – одне з найважливіших і найвідповідальніших завдань, які необхідно вирішити, коли ви хочете завести домашнього вихованця. Існує безліч варіантів, де можна взяти собаку: від заводчиків і ферм до притулків і приватних оголошень. Але який з них вибрати, щоб знайти ідеального компаньйона для себе і своєї сім’ї?

Купити у заводчика

Німецькі кінологи рекомендують купувати цуценят у відповідальних заводчиків, а не звертатися в зоомагазини або на ферми. В останніх випадках у тварин часто діагностують поведінкові проблеми та недостатню цивілізацію. Це часто стає причиною стресу або агресії у собак, що потребує допомоги фахівців (зоопсихологів, хендлерів).

Відрізнити чесного заводчика можна за кількома ознаками:

• Неупереджені відгуки інших покупців, які зверталися за консультацією або придбанням тварини.
• Повний пакет документів на цуценя і його батьків (родоводи, ветпаспорт, тести на дисплазію, цуценяча картка, дані про перше щеплення).
• Відмінні знання породи, готовність допомогти порадою щодо утримання та виховання тварини, бажання дізнатися про майбутніх господарів собаки якомога більше.
• Наявність аркуша очікування – чудовий знак: отже, заводчик відповідально ставиться до розведення і підтримки породних ліній.
• Собаки утримуються в чистоті, не виглядають полохливими або переляканими, власник розплідника не перешкоджає проникненню на його територію.

Забрати з притулку

Ще одна популярна ініціатива у німців, які хочуть завести собаку – забрати додому тварину з притулку. Така практика дуже поширена, завдяки відповідальному ставленню до чотирилапих, на вулицях взагалі немає бродячих собак. Якщо городянин побачив безпритульного пса, він завжди знайде час сповістити про це в спеціальну службу.

У Німеччині більшість таких організацій фінансується державою або регулярно отримує пожертви від громадян. Це дає змогу утримувати вихованців у хороших умовах і надавати їм необхідну медичну допомогу.

Купівля чистокровного цуценяти обійдеться майбутньому власникові приблизно в 100 – 2000 євро, а то й дорожче, залежно від породи. Мешканець притулку обійдеться дешевше: у середньому 250 євро. Тут має значення вік вихованця – молодий пес обійдеться дорожче.

Причини звернення до притулків більше гуманні, ніж фінансові: багато німців не хочуть купувати породистих собак, знаючи, що є їхні покинуті родичі.

Кому і якого собаку можна завести

Заведення собаки в Німеччині – це відповідальне рішення, яке має бути зроблено з урахуванням безлічі факторів. Одним із найважливіших є знання законів і правил, що регулюють володіння собакою в Німеччині. Далі ми розглянемо основні закони і правила, яких необхідно знати і дотримуватися перед і після заведення собаки, включно з вимогами щодо збереження життя і здоров’я собак, обов’язковим страхуванням від нещасних випадків і обов’язком проходження навчання для власників собак.

Злі або небезпечні (бійцівські) породи – нюанси німецького законодавства

До небезпечних порід собак у Німеччині відносять такі:

• Пітбультер’єр.
• Амстафф.
• Бультер’єр.
• Стаффордширські бультер’єри, а також їхні метиси.

Для всіх інших порід кожна федеральна земля сама вирішує, чи видавати регламент для небезпечних собак і які умови він накладає на власника. Кожна земля також регулює, які собаки класифікуються як небезпечні або потенційно небезпечні.

Ввезення на територію країни цих порід собак обмежено. Виняток представники влади можуть зробити для “робочих” особин, які використовуються як поводирі або рятувальники. Слід зазначити, що кожна земля має право встановлювати свій список заборонених порід. У цьому разі утримання собаки можуть дозволити тільки повнолітньому власнику без досвіду правопорушень, зобов’язаному щорічно сплачувати підвищений податок за вихованця. Йому також заборонено вигулювати пса біля дитячих установ, на вулиці собака завжди має бути на повідку і в наморднику. У більшості випадків його потрібно буде стерилізувати або каструвати.

Вимоги до власників

Перебування собаки в Німеччині має бути ліцензованим, оформити його можна в міській комунальній конторі. Деякі землі ФРН вимагають попереднього проходження курсу навчання і подальшого іспиту на знання прав і обов’язків власника тварини. Що цікаво, кішкам така ліцензія не потрібна.

З’явився собака, що далі

Реєстрація

Податкова служба опрацює запит і визначить потрібну суму до сплати, після її надходження та взяття на облік господар отримає бирку з індивідуальним номером тварини. Її прикріплюють до нашийника улюбленця: поліція в будь-який момент може поцікавитися, чи на законних підставах собака перебуває в країні. Величина податку зазвичай не перевищує 1000 євро на рік. Цей максимум встановлено для небезпечних порід.

У тому разі, якщо господар не подбав про реєстрацію улюбленця, на нього чекає штраф у розмірі 10 тисяч євро. Від процедури можуть бути звільнені незаможні, а також власники собак-поводирів і тварин, які перебувають на службі в поліції.

Щеплення

У Німеччині немає законодавчої вимоги вакцинувати собак. Тому, коли ми говоримо про так звані обов’язкові щеплення, ми насамперед маємо на увазі обов’язок захистити вашу собаку від високо контагіозних захворювань і тим самим уникнути зараження інших тварин.

З медичного погляду, ціла серія щеплень дійсно необхідна в наш час. До них належать, насамперед, щеплення проти таких хвороб:

• Чума.
• Парвовіроз.
• Гепатит.
• Лептоспіроз.
• Сказ.

Страхування

У 2023 році юридичний обов’язок страхувати відповідальність власників собак (Hundehaftpflichtversicherung) існує в шести федеральних землях Німеччини:

1. Берлін.
2. Гамбург.
3. Нижня Саксонія.
4. Саксонія-Ангальт.
5. Шлезвіг-Гольштейн.
6. Тюрингія.

У той час як Саксонія-Ангальт, наприклад, ввела обов’язкове страхування у 2009 році, у Нижній Саксонії та Шлезвіг-Гольштейні страхування відповідальності собак все ще є досить новим законом.

У наступних федеральних землях страхування є обов’язковим для певних порід собак (небезпечні та породи зі списку за категоріями для кожної землі):

• Баден-Вюртемберг.
• Баварія.
• Бранденбург.
• Бремен.
• Гессен.
• Північний Рейн-Вестфалія.
• Рейнланд-Пфальц.
• Саар.
• Саксонія.

1 федеральна земля в Німеччині повністю позбавлена обов’язкового страхування собак – Мекленбург-Передня Померанія.

Популярні види страховок для собак у Німеччині

У Німеччині за всі дії собаки відповідає господар, тому навіть якщо випадковий перехожий був просто наляканий занадто швидким бігом тварини або її стрибками навколо, суд може вирішити справу на користь позивача. Тому собачники воліють оформляти страховий поліс на випадок заподіяння шкоди випадковим перехожим.

Найпоширеніші варіанти страховки для собаки в Німеччині:

• Hundehaftpflichtversicherung. Страхування відповідальності за собаку.
• Betriebliche Hundehaftpflichtversicherung. Страхування відповідальності для людей, які займаються з собаками професійно.
• Hundekrankenversicherung. Медична страховка.
• Hunde-OP-Versicherung. Страховка на випадок потреби в хірургічному втручанні.
• Zwingerhaftpflicht. Групове страхування, якщо у вас є від 4 собак.
• Reiseversicherung. Туристична страховка.
• Reiserücktrittsversicherung. Страховка через скасування поїздки.
• Hundehalter-Schutz. Страховка, яка покриває утримання собаки через вимушену відсутність власника.
• Vollversicherung für Hunde. Страховка, яка включає в себе всі страхові випадки пов’язані зі здоров’ям собаки.

Чіпувати чи ні

Кожна федеральна земля в Німеччині вирішує самостійно: чипувати собак чи ні. Також це може залежати від зросту, ваги та породи собаки.

Чіпування добре переноситься тваринами, наркоз для цього не потрібен, за відчуттями процедура не більш болюча, ніж щеплення. Суть процесу полягає в імплантуванні в шию крихітного чіпа (розмір не перевищує 2 на 12 мм). Він містить усю необхідну інформацію: код країни, дані про власника і номер собаки з 8 цифр.

Якщо вихованець загубиться, чіп значно полегшить пошук домашнього улюбленця. Всупереч поширеній думці, жодного GPS-навігатора в мікрочип не вбудовано, тож місцезнаходження собаки, до того, як його знайдуть поліцейські чи волонтери, визначити неможливо.

Нижче подано табличку, де вказано, в яких землях чипування собак обов’язкове.

Правила вигулу собаки в Німеччині

Власники собак мають право цілодобово бути зі своїм улюбленцем на вулиці, але тварина обов’язково має бути на повідку завдовжки не більше 2 метрів. Породи, зараховані до списку небезпечних, гуляють у намордниках цілий рік.

Відпускати собак на вільний вигул можна тільки в спеціально призначених для цього місцях. Кожна територія ФРН встановлює свої обмеження, ознайомитися з ними можна на сайті мерії. Але за загальними правилами, з 1 квітня до 15 липня включно пса не можна відпускати з повідця навіть в умовах дикої природи. Зоозахисники пояснюють це просто: саме в цей час мешканці лісів і полів вирощують потомство.

За що господар собаки в Німеччині може отримати штраф

Один із найбільш “невинних” штрафів загрожує тим, хто забув або не захотів прибрати за своїм вихованцем екскременти. У цьому разі нерозторопному власнику доведеться заплатити в казну 10 євро за порушення порядку на вулицях. Щоправда, деякі землі збільшують суму штрафу: так, у Баварії за те саме порушення доведеться віддати 150 євро. Важливий нюанс: для відходів прийнято використовувати громадські або власні прибудинкові урни, не забруднюючи контейнери чужих володінь.

Куди серйозніші штрафи загрожують тим, чиї улюбленці перебували на прогулянці без повідця або зірвалися з нього, штовхнули чи налякали перехожих. Навіть у тих випадках, коли зустрічній людині не було завдано шкоди, власника собаки зобов’язують сплатити кілька тисяч євро.

Правила утримання собаки у своїй або орендованій квартирі

За нещодавнім рішенням Верховного федерального суду Німеччини, орендодавець не може заборонити перебування вихованця на житловій території. Однак квартиронаймач повинен завчасно попередити господаря квартири про наявність тварини. Власникам невеликих або середніх порід частіше йдуть назустріч, ніж тим, хто збирається тримати вдома великого пса. Одна з причин – можливе невдоволення з боку сусідів. На підставі скарг сусідів, яким, наприклад, заважає постійний гавкіт, орендодавець може змінити своє рішення.

Если любитель четвероногих живет в собственной квартире, недовольные жильцы дома вправе обратиться на собачника в суд, предоставив запись воя, зафиксировав его частоту и продолжительность. В этом случае хозяину жилого помещения грозит штраф.

В’їзд до Німеччини із собакою

Процедура ввезення тварин на територію країни – одна з найсуворіших. У Німеччину дозволено в’їзд тільки зі щепленою і чипованою твариною, крім того, собаці необхідно зробити ветпаспорт міжнародного зразка. Тому про процедуру варто подбати заздалегідь. Для вихованців з низки країн ветеринарний митний контроль також може вимагати надати титри антитіл до сказу.

До Німеччини із собакою біженцям з України – закони

У Німеччині, як і в інших державах-членах ЄС, необхідно дотримуватися суворих правил і законів, що стосуються володіння собакою. Це особливо актуально для тих людей, які планують приїхати до Німеччини зі своїм улюбленцем з України. На даний момент (2023 р) діє спрощений Регламент, який діє певний час, до скасування. Під час в’їзду в країну важливо звернутися до ветеринара в Україні, щоб визначити, наскільки здоровий собака, і за необхідності вилікувати його, отримати довідку на антитіла, вакцину проти сказу, мікрочіп і ветпаспорт.

Зараз більшість ветеринарів знають, який потрібен перелік документів і довідок для виїзду за кордон із собакою, тож зможуть вам усе пояснити на місці.

Після приїзду ви заповнюєте спеціальний формуляр і реєструєте свого собаку за місцем проживання.